Бібліотека
Двадцять перший тиждень у Новій українській школі присвячено ознайомленню першачків із книгами та читанням. Завдяки цьому діти зможуть усвідомити, що читання є невід’ємною складовою нашого розвитку. Учні удосконалять читацькі навички і зможуть сформувати власні уподобання у світі дитячої літератури.
Є твори, котрі гарно написані і безперечно залишають слід у серці читача. А є й такі, що окрім гарного стилю та емоцій, містять у собі такі важливі та змістовні теми, які роблять твори актуальними на довгі роки. Саме таких 8 творів ми і зібрали: про соціальну нерівність, війну та конфлікт людини із суспільством.
Якщо ви перечитали один із цих творів у шкільній програмі й забули про них — радимо перечитати їх сьогодні ще раз. Можливо, ви зовсім по-іншому поглянете на теми, які тоді ще, в юному віці, здавались нам незрозумілими. Сьогодні, цілком можливо, ви прочитаєте про ті речі, які турбують і вас, і все сучасне суспільство. Та зміните свою думку про класичну українську літературу:
Олександр Довженко. Україна в огні
У творі зображено український народ під час другої світової війни. Добре описані всі типи персонажів: герої, зрадники, окупанти і пристосуванці. І як ніколи актуальною тематика війни і участі в ній українців є сьогодні. Хтось пішов на фронт, хтось бореться на стороні ворога, а хтось наживається на чужому горі. У творі дуже добре описано, як легко українців розсварити і розкинути по різні сторони барикад, що ми не можемо не помічати в нашій сучасності.
Михайло Коцюбинський. Intermezzo
Актуальність цього твору не зникне, поки не зникне остання людина у цивілізованому світі. Адже поки існує розумна людина — існує і її відвічна боротьба з собою та навколишнім світом. А у великому місті кожному часом хочеться сховатись, або втекти куди подалі і залишити себе — собі. Облишити все, аби тебе оточували лише тиша, сонце і природа. А місто все тягне свої залізні руки по твою душу. Той, хто хоча б одного разу прочитає цей твір — безперечно захоче перечитати його знову.
Ольга Кобилянська. Людина
Тематика цього твору була у ті часи для України не властивою, але Ольга Кобилянська певно випереджала свій час, адже твір її лишається актуальним і донині. Він розкриває проблематику ставлення суспільства до жінки і її ролі у цьому суспільстві. Ідею необхідності відстоювання жінками своїх прав та свобод, прагнення до освіти і гідної праці та поваги до жінки як до особистості.
Людина — твір про молоду освічену жінку, яка не може миритись зі становищем у міщанському середовищі. Її погляди на життя та власне бачення на своє майбутнє сприймаються суспільством негативно і вороже. Та дівчина, котра сповідує ідеали взаємного кохання та поваги — не збирається відступати від своїй цінностей в угоду нав’язаним суспільством стереотипам. А шлюб без кохання вважає неприйнятним.
Попри те, що нині суспільство змінило певним чином своє ставлення до жінок, та все ж воно далеке від ідеалу і твір досі не втрачає своєї актуальності.
Михайло Коцюбинський. Цвіт Яблуні
Людське життя сповнене як прекрасних моментів, так і моментів втрат і розпачу. Інколи, вони навіть можуть переплітатись між собою, даруючи людині невідомі раніше почуття. Так сталось і з головним героєм твору — вбитий горем батько не міг нічого вдіяти, спостерігаючи, як вмирає його маленька донечка. Але при цьому він спостерігав, як цвітуть дерева, все навколо продовжує жити і його оточує неймовірна краса. Таким складним поєднанням почуттів, автор намагався донести до читача, що людина — істота куди складніша, ніж вона сама про себе думає.
Валер’ян Підмогильний. Місто
Відвічний потік селян у місто, в пошуках кращого життя, описаний у цьому романі зовсім з іншого боку. Твір написаний у форматі, зовсім не притаманному українській літературі того періоду, адже автор був одним із тих, хто випереджає час.
Герої твору — амбіційна селянська молодь, котра вирушає у великі міста, або здобувати освіту, розвиватись та реалізувати власні амбіції, на противагу поділу між селянами та жителями міста.
Михайло Старицький. Не судилося
Соціально-психологічний твір, котрий розкриває складність відносин між людьми з різним фінансовим становищем, та перепони, які можуть трапитись на шляху у кохання, коли гроші визначають твоє місце у житті. Також твір вдало розкриває конфлікт особистості, що йде наперекір громадськості. Безперечно, він вартий уваги у будь-який час.
Юрій Яновський. Вершники
Серед тоді ще радянської літератури, цей твір був справжньою знахідкою, адже між його рядками яскраво просвічувався головний заклик до українців — досить вбивати одне одного за чужі ідеали. Він був актуальним, коли українці знаходились в радянські окупації і на стороні ворога боролись проти іншого ворога. Він є актуальним і зараз, коли вороги внутрішні і вороги зовнішні розділили народ на дві частини і зіштовхнули у новій війні.
Марко Вовчок. Інститутка
Твір Інститутка описує волелюбність українців, які все ж рано чи пізно втомлюються від несправедливості та пробуджуються до протестів і боротьби. Але це також соціально-побутовий твір, більшість уваги в якому приділено різним соціальним верствам та конфліктам між ними, які є актуальними й досі.
А який твір з української класики ви вважаєте актуальним у сучасному світі?
06.04.2020
Книги про Україну, від яких Ваші діти будуть у захваті!
Через Інтернет, смартфони та різноманітні ґаджети сучасних дітлахів дуже важко змотивувати до читання. На щастя, існують книги перед яким не встоїть практично жодна дитина, особливо, якщо вони про рідну Україну.
1. “Книга-мандрівка. Україна”
“Книга-мандрівка. Україна” — це 1200 непересічних фактів про Україну та українців. Автори відшукали не лише найдивовижніше, але й найважливіше, що варто знати про Україну: унікальні місця, де слід побувати, культурні здобутки, видатних особистостей та поворотні моменти, що вплинули на хід історії та життя кожного українця.
Ця книга створена з відкриттів. З нею ви зможете поглянути на Україну по-новому. Вона чудово підійде для родинного читання з дітьми.
2. “Зварю тобі борщику”
Дивовижна збірка казок з неймовірними ілюстраціями, які знайомлять дітей зі справжніми українськими стравами – борщем, варениками, узваром. Завдяки їй ваша малеча зможе не просто їсти різноманітні страви, а також дізнається, що борщ є хорошим лікарем; каша надає такої сили, що можна побороти змія; яєчня добре смакує козачатам і майбутнім гетьманам.
3. “Абетка України”
Це не просто абетка, а “Абетка України”, складена за назвами населених пунктів, річок та гір, розташованих на території нашої країни. Цікаво, що для кожної літери та для кожного міста пропонується невеликий віршик, який легко запам’ятають навіть наймолодші діти.
4. “Дитячий Кобзар”
Дитячий кобзар – це не просто збірка найвідоміших віршів Тараса Шевченка, а художнє видання з яскравими ілюстраціями. Картини Марини Михайлошиної підкреслять слова Великого Кобзаря та привернуть увагу маленьких читачів. Тут і українське село з біленими хатами, і козак, що збирається у довгу дорогу, і, звичайно, кобзар, що на кобзі грає та пісні про славетне минуле наспівує.
5. “Це наше і це твоє”
“Це наше і це твоє” – яскрава дитяча книжка, що розповідає цікаві факти про нашу країну: її географію, винаходи, дивовижні досягнення та багато іншого. Ілюстрації до книги підготував Олександр Осипенко разом з відомим художником та арт-директором каналу “ПЛЮСПЛЮС” Едуардом Катихіним. “Це наше і це твоє” – більше, ніж просто книга – це цікава розвага, що захопить навіть найменших дітей віком до 2 років.
6. “Про Київ для дітей та батьків”
Книга відомого дослідника-києвознавця Михайла Кальницького запрошує у захопливу подорож у минуле та сьогодення Києва, яку батьки самостійно зможуть провести для дітей. Завдяки книзі ви зможете познайомитися або краще пізнати та полюбити це чудове місто, а яскраві ілюстрації дозволять добре уявити собі місця, про які йдеться в книжці.
7. “Іван Сила на прізвисько “Кротон””, Антон Копинець
Особливість цієї книги полягає в тому, що її автор був другом головного героя. Антон Копинець знав богатиря і написав книгу, спираючись на численні бесіди. У 1972 році вже після смерті Івана Фірцака (Івана Сили, – прим. Козакоріум) світ побачив скорочений та ідеологічно відредагований текст, і лише в 2012 з друку вийшла повна авторська версія. Неймовірні пригоди найсильнішої людини у світі, вихідця із закарпатського села Білки, точно не залишать байдужим читача.
8. “Прислів’я українські”, Анастасія Стефурак
Українські прислів’я очима молодої львівської художниці Анастасії Стефурак. Ілюстрації цієї книжки створюють атмосферу, де традиційні, навіть дещо застарілі вислови набувають сучасного звучання. Чудовим бонусом видання є те, що тепер можна вивчати і англійську мову, адже у книзі, окрім українського варіанту прислів`їв, є дослівний переклад англійською мовою та англомовні відповідники.
9. “Дітям про Україну”, Дарія Іваницька
Книга запрошує читачів до захопливої мандрівки Україною. Ви побуваєте в різних куточках нашої Батьківщини, побачите, якою гарною є українська земля, яку багату та цікаву історію мають її міста й села. Ваша подорож сторінками книги стане першим кроком до пізнання рідної землі, її історії та сьогодення.
10. “Таємниці львівських левів”
“Таємниці львівських левів” – книжка авторських легенд-казок відомих у Львові гідів – братів Івана і Петра Радковців. Прочитавши її ви дізнаєтесь, чому годинники на вежах та ратуші у Львові показують різний час, як двоє братів шукали на дні львівських ставків скарб свого батька, що сталося зі скупим Мартином та де можна знайти легендарний меч майстра Шварна. А чудовим додатком є міні-п’єса “Нездійснені бажання”, яку можна поставити на шкільній сцені, щоб довідатися, чому розсипалися в порох книжки друкаря Олексія.
Національна бібліотека України для дітей рекомендує:
Для 7 класу.
Українська література:
Іван Франко. «Захар Беркут»
Андрій Чайковський. «За сестрою»
Михайло Стельмах. «Гуси-лебеді летять»
Григір Тютюнник. «Климко»
Олекса Стороженко. «Скарб»
Богдан Лепкий. «Мишка»
Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»
Любов Пономаренко. «Гер переможений»
Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили»
Світова література:
«Ілля Муромець і Соловей-Розбійник»
«Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя)
«Король Лір і його дочки»
Фрідріх Шиллер. «Рукавичка»
Роберт Стівенсон. «Вересковий мед»
Адам Міцкевич. «Світязь»
Вальтер Скотт. «Айвенго»
Василь Биков. «Альпійська балада»
Джеймс Олдрідж. «Останній дюйм»
Шолом-Алейхем. «Пісня над піснями» або Олександр Грін «Пурпурові вітрила» (1 за вибором учителя)
Едгар По «Золотий жук»
Артур Конан Дойль. «Пістрява стрічка», «Спілка рудих»
О’Генрі. «Останній листок», «Дари волхвів»
Герберт Уелс. «Чарівна крамниця»
Рюноске Акутагава. «Павутинка»
Айзек Азімов. «Фах»
Діана Джонс. «Мандрівний замок Хаула»
Корнелія Функе. «Чорнильне серце»
Для 8 класу:
Українська література:
Українські народні думи. «Маруся Богуславка»
Леся Українка. «Давня казка»
Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч»
Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною»
Олександр Довженко. «Ніч перед боєм»
Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути»
Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»
Юрій Винничук. «Місце для дракона»
Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»
Світова література:
Біблія. Старий заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Новий заповіт (Євангеліє)
Міфи троянського циклу
Гомер. «Іліада»
Есхіл. «Прометей закутий»
Публій Вергілій Марон. «Енеїда»
Публій Овідій Назон. «Метаморфози»
«Пісня про Роланда»
Вільям Шекспір. «Ромео і Джульєтта»
Мігель де Сервантес. «Дон Кіхот» (1 частина)
Мольєр. «Міщанин-шляхтич»
Антуан де Сент-Екзюпері. «Маленький принц»
Річард Бах. «Чайка Джонатан Лівінгстон»
Барбара Космовська. «Буба», «Буба: мертвий сезон»
Марина Аромштам. «Коли відпочивають янголи»
Для 9 класу:
Українська література:
Біблія. Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Притча про сіяча
«Слово о полку Ігоревім»
Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»
Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»
Микола Гоголь. «Тарас Бульба»
Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»
Марко Вовчок. «Інститутка»
Світова література:
Олександр Пушкін. «Євгеній Онєгін»
Михайло Лермонтов. «Герой нашого часу»
Оноре де Бальзак. «Гобсек»
Микола Гоголь. «Шинель»
Федір Достоєвський. «Хлопчик у Христа на ялинці»
Генрік Ібсен. «Ляльковий дім»
Бернард Шоу. «Пігмаліон»
Михайло Булгаков. «Собаче серце»
Шолом-Алейхем. «Тев'є-молочар»
Рей Бредбері. «451 градус по Фаренгейту»
Гарпер Лі. «Убити пересмішника»
Ерік Сігел. «Історія одного кохання»
27.03.2020
ДОРОГІ НАШІ БАТЬКИ!
Тепер вам треба займати своіх дітей різними заняттями і створити графік. У вас в планах години навчання, включно з онлайн активнощами, науковими експериментами і читанням книжок. Але є одне але...
НАШІ ДІТИ ТАК САМО ЗЛЯКАНІ, ЯК І МИ ЗАРАЗ. Вони не тільки чують все, що навколо відбувається, але й відчувають нашу постійну тривогу. Вони ніколи раніше такого не відчували і не бачили. І хоч ідея не ходити в школу місяць звучить класно, вони напевно уявляють собі літні канікули, а не реальність із ув‘язнення вдома, не зустрічаючись із друзями
В НАСТУПНІ ТИЖНІ ВИ ПОМІТИТЕ зміни в поведінці дітей. Тривогу, злість, протести, через те, що вони не можуть жити нормальним життям. Вони будуть суперечити, виносити мозок і бунтувати весь цей час. Це нормальна і очікувана поведінка в таких умовах.
ВСЕ, ЩО ДІТЯМ ЗАРАЗ ПОТРІБНО - комфорт і любов. Відчути, що все налагодиться і буде в порядку. Значить в такі моменти забувайте про графік і навчання, залізьте під ковдру і поваляйтесь разом, пообнімайтесь. Почнітт читати якусь книжку разом, як родина. Спечіть печиво чи намалюйте картинку.
НЕ ПЕРЕЖИВАЙТЕ, що діти відстануть від програми. Всі діти зараз в одному човні і врешті буде все ок. Коли ми повернемось у класи, то ми все відкоригуємо і надолужимо в тому місці, де вони зупинились. Наші вчителі в цьому експерти! Не воюйте з дітьми через те, що вони не хочуть робити математику! Не зривайтесь на дітей через те, що вони не дотримуються графіка. Не карайте двома година навчання якщо вони сперечаються.
ВСЕ, ЩО Я ХОЧУ ВАМ СКАЗАТИ: врешті психіка вашоі дитини в цій ситуації набагато важливіша за їі академічні знання. І те, як вони почуватимуться зараз, всі чотири тижні, залишиться з ними на все життя в пам‘яті. ЗВАЖАЙТЕ НА ЦЕ ЩОДНЯ»
2 квітня завжди у школах проводився Тиждень Дитячої книги, який присвячувався дню народження відомого дитячого письменника Ганса Христіана Андерсена. Давайте разом вспам`ятаємо життя та творчість відомого казкаря!
Ганс Крістіан Андерсен
Відомий у всьому світі письменник, поет, казкар, Ганс Крістіан Андерсен, народився 2 квітня 1805 року у містечку Оденсе, що розташоване на острові Фют (Данія). Хто не знає його легендарних казок? Мабуть, вони відомі всім. Це «Снігова королева», «Дюймовочка», «Стійкий олов’яний солдатик». Усього письменник залишив світові 156 казок, які перекладені на півтори сотні мов усього світу. За їхніми мотивами неодноразово були зняті мультфільми, поставлені театральні вистави та балети.
Походить письменник із незаможної родини. Та й дитинство його ніяк не можна назвати щасливим. Його батьки завжди тяжко працювали. Батько — шевцем, а мати — прачкою. Мати письменника походила із дуже бідної сім’ї. Розповідають, що у дитинстві вона навіть мусила жебракувати, щоб вижити.
Змалку Ганс був дитиною спокійною, але замкнутою, дещо навіть відлюдькуватою. А творчий його нахил був помітний ще з досить малого віку. Він любив гратися ляльковим театром, а згодом і сам удома влаштовував імпровізовані вистави. Проте це стало причиною насмішок і глузування з боку інших дітей. Так вже сталося, що його не розуміли і вважали диваком з дитинства і до останнього подиху.
Коли письменникові було лише 11 років, помер його батько. Мати не могла забезпечити сина, тому він повинен був починати заробляти собі на кусень хліба. Спочатку він працював помічником у ткача, потім — у кравця. Трішки згодом довелося шукати заробітку і на сигаретній фабриці.
На свої зароблені гроші майбутній поет купує собі перші в житті (!) чоботи і вирушає до Копенгагена на навчання. На той час йому було 14 років. Сучасники описують його зовнішність як непривабливу. Він мав статуру довготелесого, занадто худого підлітка із тонкими та довгими ногами та руками. Також він мав дуже великий ніс, що не додавало йому привабливості.
У Копенгагені він вивчає рідну — данську та ще дві мови: латинську та німецьку. Також студіює літературу, яка його дуже захоплює. Та хоче більше за все здійснити свою мрію дитинства — грати у театрі. Для того, щоб це зробити, він наважується на шалений вчинок — йде до незнайомої, але дуже відомої співачки, щоб попросити її про послугу — порекомендувати його в театрі. Звичайно, що його хвилювання перед цією зустріччю було просто шалене. І, зайшовши в кімнату до співачки, він просто розплакався. Благав її, щоб вона допомогла йому влаштуватися до театральної трупи. Вона пообіцяла, але обіцянку не виконала. І вже через багато років скаже йому, що просто подумала, що він божевільний.
Проте він зумів добитися свого і таки став актором у Королівському театрі. Дехто говорить, що прийняли його туди через жалість до його персони чи через те, що дуже вже часто він набридав зі своїм проханням. Інші кажуть, що він мав неперевершене сопрано, і саме через голос він був зарахований до театру. Зараз причину вже не з’ясувати. Грав він ролі другого плану і це тривало не досить довго. З часом почала відбуватися вікова мутація голосу і він був звільнений. Друзі по театру, які вже встигли звикнути до дивака та навіть його полюбили, радили йому стати поетом, оскільки побачили в ньому письменницький хист. І він погодився.
Першим його твором стала п’єса у п’яти діях. Також він написав декілька віршів, і вирішив усе це літературне надбання видати у одній книзі. Грошей на це він не мав і прийняв рішення попросити їх у короля. Король йому не відмовив, і книга була видана. Він дуже хотів, щоб її купували та читали. Навіть дав рекламу у газеті, та дива не сталося. Вона була використана на обгортку. Та наполегливості цього юнака можна лише позаздрити, оскільки він не втратив надії і пішов далі до своєї мети. Ганс вирішив поставити свою п’єсу у театрі. І пішов знову з проханням до місця, у якому ще так недавно працював. Йому відмовили, пояснивши це так: «З огляду на повну відсутність досвіду у автора». Але, чи то з жалю, чи то через любов до цього настирливого молодого чоловіка, йому радять не залишати свої спроби. Але наголошують на тому, що для досягнення своєї мети, він має отримати належну освіту. До речі, письменник так і не навчиться писати без помилок. Вони присутні навіть у останніх рукописах та листах Андерсена.
Знайомі письменника допомогли йому влаштуватися у школу. За їхнім проханням, король Данії, Фредерік VI дав наказ оплатити його навчання із державної скарбниці. Він отримує знання спочатку у школі в Слагельсе, а потім — в Ельсинорі. І все своє життя він буде згадувати ці часи, як найгірші у своєму житті. З якихось причин його не злюбив ректор навчального закладу, і саме він перетворив життя майбутнього казкаря на пекло. Та у нього вистачило сили все стерпіти, і у 1827 році він успішно завершує навчання.
І у 1828 році він діходить до своєї мети — пише твір «Прогулянка від Хольмен-каналу до східного схилу острова Амахер». Він був виданий на Новий рік 1829 року і вмить набув небаченої популярності. Книгу дуже швидко розкупили. Вже через чотири місяці вона була перевидана вдруге. Стільки зусиль, намагань і поразок виявилися не марними!
Після вдалого дебюту Андерсен починає дуже активно працювати: пише вірші, поеми, п’єси, нариси та романи.
У віці 30 років вперше починає видавати свої казки. Саме як казкар він став відомим і визнаним у всьому світі. Ці твори цікаві не тільки для дітей, а й для дорослих. У них присутні елементи фольклору та гострої соціальної сатири, відбувається поєднання фантастики з реальністю, що просто зачаровує читачів. Яскравими прикладами такого типу казок є «Соловей», «Кожному — своє місце», «Свині», «Слимак і кущ троянди», «Дюймовочка».
Також у великій кількості казок протиставляються добро і зло, а також багаті люди — жорстокі та злі та бідні — добрі, розумні та чуйні. Наприклад, «Кресало», «Русалонька», «Снігова королева» та ін.
Через свою дивакуватість та непривітність і зовнішності, і характеру, чи то ще з якихось причин, Ганс Крістіан Андерсен так і не одружився.
У 1872 році сталася прикра ситуація — письменник невдало упав з ліжка і отримав серйозні травми. Повністю одужати він уже не зміг.
Його прихистив друг, Моріц Мельхіор, у будинку якого він і помер 4 серпня 1875 року.
Відомий цікавий факт, що письменник особисто замовляв музику для свого похорону і коментував свій вибір так: «Більшість із тих, хто йтиме за мною, будуть діти, так нехай такт відповідає такту маленьких кроків».
Талант письменника, на дуже велику рідкість, був визнаний ще за часів його життя. Він отримував стипендію як «національна гордість». А проект свого пам’ятника затверджував особисто.
Ганс Крістіан Андерсен
Книжки, оцінені користувачами:
Стійкий олов'яний солдатик
Гидке каченя
Дикі лебеді
